Мрії про небо, що стали реальністю



Мрії про небо, що стали реальністю


Мрії про небо, що стали реальністю

 

 

Якщо людство зможе вийти за межі Землі, очевидно, що там буде його майбутнє.

Ілон Маск


Національний музей повітроплавання та астронавтики (National Air and Space Museum) — музей Смітсонівського інституту — місце, яке вражає не тільки експозицією, але й історіями непересічних особистостей, які рухали прогрес людства. В черговий раз відвідавши Вашингтон, я таки знайшла час, щоб побувати в цьому всесвітньо відому закладі.


Музей розташований на Національній алеї та має найбільшу в світі колекцію історичних літаків і космічних апаратів. Це дослідницький центр в галузі історії і науки авіації та космічних польотів, а також планетології, геології та геофізики. Майже всі експонати музею — оригінальні історичні екземпляри або (як виняток) їх копії. National Air and Space Museum вважається другим за популярністю закладом Смітсонівського інституту. Він включає також Центр Стівена Удвар-Хейз, про який я розповім далі.

Трохи історії

За задумом архітектора Гіо Обата будівля музею мала виглядати вражаючою, але водночас такою, щоб будинок Капітолію, що височить поблизу, не програвав на його тлі. Тож, у підсумку було розроблено план будівлі, що складається з чотирьох мармурових кубів, всередині яких розташовані невеликі експонати, з’єднані трьома перешийками зі скла та сталі, де перебувають великі експонати, такі як ракети, літаки та космічні апарати. Під час будівництва Музею використовувався рожевий мармур з Теннессі, тому він дещо схожий на той, з якого побудовано Національну галерею мистецтв, що теж розташована на Національній алеї. Завершено спорудження будівлі музею 1976 року.

Спочатку заклад називався Національним музеєм авіації (National Air Museum). Його засновано актом Конгресу від 12 серпня 1946, який підписав президент Гаррі Трумен. До речі, в експозиції музею є кілька повітряних зміїв, які свого часу були отримані від китайської імператорської комісії після Всесвітньої виставки 1876 року, яка відбулася в Філадельфії. Музейникам вдалось залишити ці експонати, оскільки секретар Смітсонівського інституту переконав китайську сторону в тому, що повернення цих експонатів назад обійдеться надто дорого.

Першим експонатом, купленим Смітсонівським інститутом, став авіаційний паровий двигун Стрінгфеллоу, який надійшов до колекці 1889 року та перебуває в колекції донині. Згодом експонатів стало так багато, що після створення музею у Смітсонівського інституту не було будівлі, здатної вмістити їх всі. Безліч зразків авіаційної техніки отримано від армії та флоту США, в тому числі апарати, захоплені під час Першої світової війни. Частина експонатів виставлялася в Музеї мистецтв і промисловості. Деякі зберігалися в будівлі авіабудування, також відомої як «Олов’яний ангар» (Tin Shed) — металевому ангарі, розташованому на південь від будівлі Смітсонівського інституту. Великі ракети були виставлені зовні, складаючи так званий «Ракетний Ряд» (Rocket Row). Усередині ангара перебували бомбардувальник Martin, винищувач-бомбардувальник LePere та поплавковий гідролітак Aeromarine 39B. Частина колекції так і зберігається в ангарі через нестачу місця в самому музеї.

Після Другої світової та Корейської війн Смітсонівський інститут отримав велику кількість літаків, що викликало необхідність створення площ для їх зберігання й відновлення. Таким чином установа Гарбера (Garber Facility), де зараз зберігаються та реставруються експонати, стала підвідомчою музею.

Що бачать відвідувачі Музею зараз

На початку експозиції — харизматична парочка — ракети: американська «Першинг» та радянська ракета СС-20 «Піонер». У правій частині цієї зали на дальньому плані «SpaceShipOne» — приватний суборбітальний пілотований космічний корабель багаторазового використання, другий в історії суборбітальний пілотований літальний апарат після North American X-15.

Далі від входу ліворуч — кінозали, де можна дізнатися про зародження й розвиток Всесвіту, побачити рух зірок і планет та багато іншого. Але тут вже — за гроші. Також за гроші можна покататися на симуляторах польотів військових літаків. Історична частина музею демонструє макет першого літака братів Райт, літальні апарати часів Першої світової війни. Також представлені літаки періоду Другої світової війни: американські, перш за все, та знаменитий німецький Ме-109 (Messerschmitt Bf 109), англійський «Спітфайр», японський «Зеро», який завдав згубний удар в Перл-Харборі 7-го грудня 1941 року.

Вражають зразки сучасної цивільної авіації. Наприклад, розміри кабіни Боїнга 747 та європейського Ейрбас. Або ж відомий літак на мускульній тязі Альбатрос, на якому вдалося перетнути Ла-Манш. Надзвичайно цікавими є зали, присвячені вивченню з повітря поверхні землі та аерофотозйомці, аж до знаменитого літака-шпигуна У-2.

Багато інформації щодо ракетної тематики — зброї стримування, що забезпечувала глобальну рівновагу часів «холодної війни. Та найбільше враження справляють зали космонавтики. Звісно ж, тут є стенд, присвячений першому космонавту планети Юрію Гагаріну та першому американському астронавту Джону Гленну, який піднявся в космос на кораблі «Меркурій-Атлас-6» в лютому 1962 року. Представлено також скафандр Олексія Леонова, який здійснив перший вихід у космос.

У крайній залі лівого крила в натуральну величину розташувався місячний модуль «Аполлона», а в залі вивчення Місяця за склом стоїть місяцемобіль, на якому пересувалися американські астронавти по поверхні супутника Землі. Очікується, що міжнародний кометний дослідник, який зараз перебуває на геліоцентріческой орбіті, з часом також потрапить до колекції музею. Бачила також зістиковані «Союз» і «Аполлон». Зали містять велику кількість інформаційних і навчальних матеріалів. Треба також віддати належне кількості та розмаїттю навчальних посібників для школярів і студентів.

Про Центр Стівена Удвар-Хейз

Дістатися до Центру найпростіше з Вашингтона або з аеропорту Вашингтон Даллес, поблизу якого музей розташований. Центр носить ім’я Стівена Удвар-Хейз, угорського іммігранта, співзасновника «International Lease Finance Corporation», який 1999 року пожертвував Смітсонівському інституту 65 млн. доларів, на які й був реалізований план будівництва Центру, що розроблявся протягом 15 років. Будівництво здійснювала компанія «Hensel Phelps Construction Co». Відкрився Центр 2003 року.

Тут розміщені, перш за все, ті експонати, які основна будівля музею не може прийняти через їхні величезні розміри. Серед них: бомбардувальник «Enola Gay», який скинув атомну бомбу на Хіросіму; космічний човник «Еnterprise»; розвідник «SR-71 Blackbird»; надзвуковий пасажирський літак «Concorde»; єдині збережені екземпляри «Dornier Do 335», «Boeing 307 Stratoliner», «Heinkel He 219 Uhu», «Arado Ar 234 Blitz», «Nakajima J1N1 Gekko» і т.д. Всього на даний момент у Центрі виставлено 163 літаки та 154 одиниці космічної техніки, а в майбутньому кількість літаків в експозиції планується довести до 200.

У 2008 році корпорація «Аеробус» передала Центру 6 млн. доларів на обслуговування його колекцій. Серед планів розвитку музею — спорудження нового дворівневого корпусу, розрахованого на експозицію з кількох літаків; відкриття доступу до унікального зібрання документів з історії, науки та технологій авіації — така добірка документів, зосереджених в одному місці, стала б справжнім подарунком для дослідників; створення давно вже необхідної лабораторії, яка працює над забезпеченням збереження експонатів музею, а також спеціальної будівлі, призначеної для прийому та аналізу нових надходжень.

У Смітсонівському інституті завжди перебувало більше експонатів, ніж можливо було представити відвідувачам в основній будівлі у Вашингтоні; велика їх частина зберігалася закритою для огляду в штаті Меріленд. Передбачається, що в подальшому багато, і перш за все архіви, буде перенесено звідти до Центру Удвар-Хейз. До речі, на території музею знято блокбастер «Трансформери: Помста полеглих», а розвідувальний літак SR-71 з колекції Центру «грає» в цьому фільмі трансформера на ім’я Jetfire.

Не можу не згадати про вертольоти. Адже першопрохідцем тут був видатний українець — конструктор Ігор Сікорський, який емігрував до США. В Центрі, зокрема, представлено його знаменитий «Seahorse» .

Політ людської думки та здатність втілити її в життя вражають, коли знайомишся з експонатами. Я ж подумала про Україну, для якої ніколи не було легких часів, проте завжди знаходилися такі люди як Юрій Кондратюк (Шаргей), Сергій Корольов або той же Ігор Сікорський, які, долаючи немислимі перепони, рухали людство до здійснення його мрії про небо.


               Олександр Швець,  заслужений журналіст України:               
Naional Air and Space Museum у Вашингтоні — це музей такого масштабу, який дійсно вражає. У ньому зібрані реальні супутники, космічні кораблі, літаки (не макети!). Подібного я не бачив більше ніде й ніколи. Національний музей авіації та космонавтики США можна досить умовно «порівняти» з музеєм ХАЗу, де зібрані кілька літаків і пара крилатих ракет. Але, наголошую, дуже умовно. Якщо йти шляхом порівняння, музей у Вашингтоні в тисячі разів більший за масштабами, за можливостями, враженнями та емоціями екскурсантів. Це все, що зібрано протягом XX століття  зі всього світу.  Але найбільш вражаючими, на мій погляд, є абсолютно несподівані експонати: скафандр Юрія Гагаріна й партійний квиток члена КПРС першого космонавта планети. Цим експонатам з СРСР начебто взагалі не місце в цьому музеї. Слід врахувати, що початок космічної доби — час гострої конкуренції між СРСР і США — геополітичної, ідеологічної та, звісно ж, космічної. Це означає, що США має великі перспективи, не обмежує себе якимись ідеологічними догмами і вкладає великі гроші, щоб демонструвати світову авіацію, космонавтику. Та головне, що люди там мислять вільними категоріям. Я не уявляю, щоб в Росії, яка пишається космічним минулим, могло бути щось подібне. Звісно, в цьому музеї прапор США домінує. Хоча і прапор СРСР екскурсанти бачать на космічному скафандрі, на супутниках… Як і на багатьох інших культурних об’єктах, які я відвідував у США, тут зібрано не тільки краще, що було зроблено самими американцями, але й найвищі світові досягнення, котрі стали надбанням усього людства.

 

Ксенія Сафонова (Франко)

Оставить комментарий




ФИО *
Контактные телефоны
Текст сообщения *
Ваш e-mail *
captcha

Поля, отмеченные *, являются обязательными для заполнения