Українські реформи з львівським колоритом



Українські реформи з львівським колоритом

Процес реформування соціально-економічних сфер суспільства та органів державної влади України є настільки строкатим, що досить часто звичайні громадяни плутаються у кількості реформ, а особливо - в їхній значущості. Скажімо, що є спільного між військовою справою, процвітаючим підприємством та процесом децентралізації? Відповісти важко, думати ще важче, а от побачити і переконатися цілком можливо. Що й зробили журналісти зі східних та центральних областей України під час прес-туру Львівщиною, який організували Харківський прес-клуб та Прес-клуб Львів у рамках проекту «Реформи в Україні очима журналістів регіональних медіа».

 

Яворівський полігон – служба, дружба й безпека

 

Відверто кажучи, з усього побаченого, Міжнародний центр миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (Яворівський полігон) став, таким собі фаворитом. Зайвих питань задавати не слід, і приставка –най, у нашому випадку, доречна як ніколи. Найбільший у Європі (36 153 гектари або 24% від всієї території Яворівського району, одночасно можуть проходити службу 10 тис. військовослужбовців), найсучасніший та найперспективніший полігон в Україні, враховуючи дотримання міжнародних військових стандартів. 


Підтвердженням цього, стало спілкування із заступником командира операції “Об"єднана багатонаціональна тренувальна група - Україна» (
JMTG-U -joint multinational training group UkraineДжеффом Деєм, який  акцентував увагу на зацікавленості та актуальності перейняття досвіду в українців (проведення бойових операцій у зоні АТО) для Збройних сил Канади. «За 6 місяців ми налагодили тісну співпрацю з українськими військовослужбовцями. В рамках програми ми готуємо не тільки військовослужбовців, але й майбутніх інструкторів, які будуть проводити підготовку самі, і таким чином, намагаємося довести колективну підготовку військовослужбовців України до вищого рівня наших солдат» -, зазначає канадський командир.

 

Під час відвідин відділу контролю й планування підготовки підрозділів (Range Control) журналісти мали можливість ознайомитися із роботою відділу, а також краще зрозуміти НАТівські стандарти, які хоча й стали реальністю лише  в 2015 році, але доводять, що зручні та сучасні технології в армії є якнайкращим доказом її боєздатності.

 

 

Справжньою несподіванкою став виїзд на навчальні поля, де журналісти спостерігали за ходом підготовки українських підрозділів однієї з механізованих бригад ОК «Захід» інструкторами JMTG-U, а саме застосуванням славнозвісної системи MILES.


«З системою 
MILES цікавіше працювати, адже коли маєш справу з холостими насадками, то не знаєш чи ти поранив, чи вбив людину, а коли застосовуєш систему, то бачиш результат своїх дій», - розповідає командир бойової машини, командир відділення, молодший сержант Костюк Петро, позовний «Піля».

 

  Приємно здивувала і нова система харчування військовослужбовців за прикладом шведського столу, введена у 2015 році, що передбачає смачний та збалансований обід. У нашому випадку – перше, друге, звісно ж компот, і увага(!) – ківі на десерт. Погодьтеся, що після згадуваної майже кожним радянським солдатом перлової каші «дріб – 16» – це не обід, а справжня мрія. Про що ж мріють солдати? Мир, дім та скоріше б уже закінчилися навчання, але… «Більше поту на навчанні, менше крові на війні.»

 

Інвестиції люблять робочі руки

Стратегія успішного бізнесу завжди чітка – менше витрат, більше прибутку. Це добре зрозуміли в німецькій компанії “БАДЕР Гмбх” - одній з провідних світових виробників автомобільної шкіри преміум-сегменту для автомобілів АУДІ та БМВ. Тож, коли у 2006 році заснували українську філію  ТзОВ “Бадер Україна”, німці усвідомили, що не прогадали, а для українців – це також ласий шматок, враховуючи те, що впродовж 2015-2016 років підприємство інвестувало в економіку держави понад 10 млн євро.

 

Під час зустрічі в стінах «промислового гіганта» (щодня переробляють 7 т шкіри, з яких шиють 17, 5 тис. чохлів для 2,5 – 2, 800 тис автомобілів), начальник управління інвестиційної політики Львівської облдержадміністрації Роман Матис, розповів про інструменти, які використовує львівська влада для залучення інвестицій в регіон.

 

«За останніх два роки Львівщина стабільно тримається у трійці лідерів по інвестиціях. У нас створено інвестиційне управління, яке активно працює як над залученням інвестицій, так і над супроводом діючих підприємств в області. На сьогодні, в супроводі перебуває 502 інвестиційних проекти - це як великі об’єкти, так і малий бізнес, але кожен з них потребує якоїсь консультації, довідки, погодження, дозволу і т.д. В результаті, ми не тільки надаємо підтримку компаніям, але й  відсікаємо будь-які корупційні ризики», - акцентує увагу пан Роман.

 

 

Підрозділ у м. Городок налічує 1800 працівників, у цілому,  на підприємстві працює 3800 осіб (враховуючи другий підрозділ, який знаходиться в с. Кожичі) і це не межа, адже  керівництво поставило перед собою задачу набрати ще 1000 осіб у 2018 році. Разом зі зростанням кількості працівників, підвищується і заробітна плата. Так, середня заробітна плата для некваліфікованого працівника становить 10 тис гривень. На підприємстві працюють у дві зміни, до послуг соц. пакету входить перевезення працівників, адже радіус довозу становить 70 км. Як зазначають представники підприємства, кадрів достатньо, але вони некваліфіковані. Для цього на базі підприємства створено навчальний центр, в якому будь-яка некваліфікована людина, може отримати новий фах, при цьому,  під час навчання потенційний працівник отримує зарплату.

 

 «Коли потенційні клієнти хочуть налагодити співпрацю з компанією “БАДЕР Гмбх”, то нам це дуже приємно, тому що, як правило, вони їдуть в Україну дивитися наші стандарти. У нас зразковий завод не тільки за якістю продукції, а й за ставленням людей до роботи, за продуктивністю праці. Щоб не бути голослівним, зазначу, що в 2019 році ми плануємо співпрацювати з компанією «Skoda», а наразі очікуємо на підписання контракту з компанією «Mersedes». Це автівки преміум класу і зрозуміло, що ми не можемо дати слабинку і зробити неякісну продукцію, бо це все  відчутно і це бачать мільйони людей з усього світу», - говорить керівник по піару та рекрутингу компанії «Бадер Україна» Андрій Лазорко.

 

Децентралізація – рушійна сила прогресу

 

Львівщина займає лідируючі позиції не тільки у сфері інвестування. Реформа місцевого самоврядування досягла в області неабиякого злету. Великі зусилля для розвитку реформи та впровадження європейських стандартів на місцевому рівні, докладає Львівське регіональне відділення Асоціації міст України. Журналісти ознайомилися з його представниками та специфікою роботи, а також обговорили болючі майже для всіх громад питання наповненості бюджетів.

 

«Добре, що місцеве самоврядування стало ближчим до населення, бо це основа будь-якої держави. Я часто буваю з робочими візитами в Польщі, мені подобається їхня система, адже там на рівні повіту (району) немає представників державної влади взагалі, тільки на рівні воєводства, тобто області. Скажу відверто, що після створення ОТГ можна помітити, що голова райдержадміністрації ходить як простий інженер, а на голову райради взагалі ніхто не звертає уваги, і ми за це боремося протягом 27 років. Ми йдемо до прогресу і ніхто його не зупинить» -, констатує Василь Албаімов. 

 

Найкраще ж можуть розповісти про ситуацію з фінансуванням громад ті, на кого покладаються обов’язки по їх управлінню. Запрошені до дискусії міський голова Судововишнянської міської ради ОТГ Олег Станкевич та заступник міського голови Ходорівської міської ради ОТГ Ольга Мельник – зазначили, що децентралізація – це механізм розвитку населення.

 

 

Міський голова Судової Вишні Олег Станкевич за освітою педагог, але вже протягом трьох років відповідальний перед громадою, а це справа далеко не з легких. «Головне, що дала нам децентралізація -  це те, що ми знаємо куди використовуються кошти. Але не все так добре, бо якщо передають певні повноваження повинні передавати і ресурси. Беручи до уваги фінансову сторону, варто зазначити, що цього року, на розвиток громада залучила 300 млн. грн, наш бюджет склав 55 млн. грн, свої гроші даємо тільки на співфінансування. Основні  джерела доходів, які отримує громада - це ПДФО, земельний податок, розвиток туризму. Багато часу відводимо Плану соціального розвитку громади на наступний рік, взагалі стратегічне планування – це досить довготривалий процес», - розповідає пан Олег.

 

Натомість, заступник міського голови третьої за розмірами в Україні (42 нас. пункти 27 тис населення) Ходорівської ОТГ Ольга Мельник розмірковує, що децентралізація покликана на те, щоб збагатити соціальну складову. «Основна ідея створення нашої громади – максимальне  наближення до людини і створення напрямку забезпечення населення широким спектром послуг. Використовуємо співпрацю з Польщею, зокрема, зі Стравченською гміною підписана угода про співпрацю в сфері культури, хочемо підписати угоду про житлово-комунальні послуги. Маємо підписану угоду з Баварським товариством милосердя, а відтак, щорічно 66 дітям інвалідам, за зверненням батьків, надається від ТОВ не менше 200 дол допомоги. Громада глибоко дотаційна, бюджет поповнюється коштами, які надходять від потужних земельних ресурсів та ПДФО. На території ОТГ розміщена низка підприємств та залізниця  - саме вони виступають основними платниками податків. Дякуючи громаді ми не тільки створили мікропроекти, але й активізували наше населення, відтепер воно іншими очима дивиться на управлінців», - вважає пані Ольга.

 

Прес-тур до колоритної Львівщини відкрив очі на безліч речей. Це була поїздка, яка не тільки збагатила досвідом, але й надала можливість зрозуміти, що не все так погано у нашому спільному домі. Коли реформи сприймаються населенням не як кара, а можливість зробити життя кращим, коли за виконанням стоять не байдужі люди, з серцями, переповненими ідеями позитивних змін, тоді приходить упевненість, що це далеко не кінець, а далі -обов’язково буде… 

 

Альона Руденко

 

Оставить комментарий




ФИО *
Контактные телефоны
Текст сообщения *
Ваш e-mail *
captcha

Поля, отмеченные *, являются обязательными для заполнения