Європейські міські стандарти:як облаштувати «інтелігентне місто»



 Європейські міські стандарти:як облаштувати «інтелігентне місто»

Підписавши Угоду про асоціацію з Євросоюзом, Україна взяла на себе низку зобов’язань на шляху до економічного й політичного зближення з ЄС. Звісно, це не означає, що всі сфери життя країни повинні бути уніфіковані з європейськими законодавчими нормами, адже навіть держави-члени ЄС мають власне законодавство і власний шлях, наприклад, в освіті, містобудуванні, питаннях пенсійного забезпечення тощо. Утім, є й ціла низка так званих європейських стандартів життя, на які рівняються і всередині унії, і, хотілося б вірити, її найближчі сусіди. Про такі моменти у сфері урбаністичного простору розповіла головний архітектор словацького міста Кошице з понад 240 тисячами мешканців Петронелла Кірайова.

 

«Наразі ми працюємо над оновленням нашого генерального плану, схваленого в 70-х роках та актуалізованого 1985-го, але це наші внутрішні плани, на рівні країни й міста. Європейський союз не впливає на такі процеси та рішення, натомість різноманітні єврофонди суттєво допомагають нам. До прикладу, один з останніх проектів за рахунок такої допомоги — модернізація трамвайних колій», — каже Петронелла Кірайова.

За словами фахівця, з плином часу міняються уявлення людей про те, яким би вони хотіли бачити власне місто. Тому від 2014 року в Кошице триває розробка нового генплану. Спочатку оголосили конкурс пропозицій для проектних організацій, міжнародна комісія обирала найкращі проекти, далі узгоджували фінансовий бік, тривали дослідження на місцях, розгляд депутатами двох відмінних концепцій. Зараз — справа за громадою, фінальні проекти винесено на громадське обговорення.

 

Віддати місто містянам

Залишки радянських підходів дивують сучасних словаків, які вже мають власний успішний досвід євроінтеграційного шляху. Петронелла Кірайова добре знайома з досвідом Ужгорода та зауважує: «Трохи незрозуміло, чому генеральні плани ваших міст розробляються у столиці. Не знаю, чи Київ добре знає, що саме потрібно Ужгороду, його мешканцям. Та й загалом, план переважно орієнтується на землю, що забудовується. Кордони міста обмежуються забудованими територіями, тому Ужгороду просто нема куди рости, натомість Кошице включає й територію на перспективу. Але справа не в тому — в Євросоюзі такі питання віддано на розсуд саме тих людей, які живуть у конкретному місті, про жодну централізацію при цьому не йдеться. Наприклад, наше управління займається затвердженням земельних і будівничих питань, щоб усе будівництво в місті відповідало генеральному плану розвитку. Це — наші внутрішні справи, й навіть не знаю, як це влаштовано за кордоном, в інших країнах Європи, бо кожна країна має свої закони. Але переконана, що майбутній розвиток міст має бути у руках його мешканців, а не їх співвітчизників зі столиці».

 

Зробити місто доступним для візочків

Разом із тим, мешканці та влада Кошице слідує загальноєвропейським тенденціям. Одна з найважливіших з них у містобудівничій сфері, за словами пані архітекторки — доступність для усіх мешканців. «У рамках актуальних євростандартів робимо наразі карту безбар’єрності міста. Так, в Інтернеті має бути доступним сервіс, завдяки якому кожен зможе дізнатися, як безперешкодно дістатися «з точки А до точки Б», наприклад, на візку», — розповідає фахівець.

 

Дбати про екологію

До слова, генеральний план у Словаччині мають усі населенні пункти, де мешкають понад дві тисячі осіб. А ще однією загальноєвропейською тенденцією для всіх міст і сіл є будівництво очисних споруд.

 

Саме в екологічній сфері Україна, відповідно до згаданої Угоди про асоціацію з ЄС, повинна здійснити певні реформи в царині екології. Зокрема, щодо наближення українського екологічного законодавства до норм та стандартів ЄС. Після довгих обговорень, змін і доповнень, ветувань Президентом, у травні цього року був прийнятий в цілому закон України про оцінку впливу на довкілля. Що, з політичної точки зору, однозначно можна вважати прогресом у просуванні проєвропейських реформ. «Тим не менше, попереду — довга та складна робота із забезпечення правових, організаційних, координаційних, інституційних умов для практичного проведення оцінки впливу на довкілля», — слушно вважають експерти.

А тим часом головний архітектор Кошице, торік побувавши в Ужгороді, що лише за сто кілометрів від її міста, залишилася неприємно враженою підходом до догляду за міськими деревами (в Ужгороді масово обрізали крони каштанів та інших дерев, в основному на набережній) і навіть емоційно прокоментувала побачене: «Я йшла містом і трохи злякался, коли побачила ці дерева. Якби це ще було одне-два дерева, то я би зрозуміла, але всі підряд… Якби так зробили у нас, то люди вимагали б пояснень від мера». Петронелла Кірайова також додала, що в Кошице активісти об’єднуються в ГО й дуже різко реагують навіть на обрізку одного дерева. Очевидно, це ще одна європейська риса, яку українцям варто взяти на озброєння.

 

«У нас необхідно надати дендрологічний аналіз кожного дерева, й догляд за ним мають здійснювати фахівці. У вас зрізали дерева наполовину, такого «коронування» я ще в житті не бачила. Це максимально непрофесійний хтось зробив. Кожна людина має бути близькою до природи, яку ми захищаємо, а не руйнуємо», — каже пані Кірайова. Вона також розповіла, що в Кошице мають на меті розширити наявні міські парки, а також готують проекти з оновлення скверів всередині дворів, між будинками, загалом — озеленення в подвір’ях. На це також виділяються кошти з єврофондів.

 

«Смартсіті» — не тільки технологічно розумне,

а й транспортно грамотне місто

Наступна європейська тенденція до сучасної розбудови міст — концепція «смартсіті». У Кошице її розглядають, насамперед, як перехід від персональних авто до міського транспорту, а також — до велосипедів. «Уся Європа рухається в бік звільнення міст від транспорту. Йдеться не тільки про вирішення проблеми паркомісць, а й, насамперед, про екологію, тобто і про наше з вами здоров’я», — коментує пані Кірайова.

 

У цьому напрямку Україна також активна, здебільшого, силами громадських організацій. Так, щороку вже традиційно проводиться акція на підтримку загальноєвропейської ініціативи — «Європейський тиждень мобільності». Наприклад, ужгородців, які їхали на роботу велосипедом, на набережній Незалежності пригощали кавою та печивом — таку акцію у рамках «Європейського тижня мобільності» провели представники ГО «ФОРЗА». Крім того, велосипедистам роздавали різноманітні значки, наліпки на велотематику, світловідбиваючі стрічки та просто бажали гарного настрою. Щороку від 16 по 22 вересня так святкують у кількох тисячах міст Європи, аби показати, що використання приватних автомобілів потрібно зменшувати, а громадського транспорту й велосипедів — збільшувати.

В Ужгороді, упродовж «тижня мобільності» відбуваються різноманітні акції, конкурси, заїзди на велосипедах для дітей різного віку, у кількох школах проводять «велогодини», де учням ширше розповідають, що таке «Європейський тиждень мобільності», популяризують здоровий спосіб життя. Відбувся і «День без автомобіля» з різноманітними майстер-класами, виставками, порадами з ремонту велосипедів та як убезпечити велосипед від крадіжки, консультаціями медиків тощо.

 

Інтелігентне місто

Петронелла Кірайова, підсумовуючи «екскурсію» по європейських векторах розвитку Кошице, каже, що всі згадані вище напрями повинні лягти в основу зручного та комфортного для своїх мешканців міста, з розумними, виправданими та інтелігентними підходами до його розвитку. «Кошице розташоване не на рівнині, тож не кожен пересяде на велосипед. Але ми вирішуємо концепцію велосипедних шляхів, реконструюємо трамвайні колії, передбачаючи захист від зайвого шуму, щоб трамвай мінімально заважав мешканцям будинків обабіч траси. З цим нам дуже допомагає Євросоюз, виділяючи кошти на відповідні сучасні технології. Євросоюз постійно закликає нас дотримуватися норм шумового забруднення, адже це дуже важливо для здоров’я людей».

 

До речі, до всіх інвесторів-забудовників європейські міста доводять певні вимоги щодо будівництва — із захистом від шуму, звукоізоляцією. Новий генплан взагалі не передбачає забудови у тих місцях, де вже й так надто шумно. Крім того, передбачено й максимально допустиму висоту будівель. Головна філософія при цьому — всіляко зменшувати негативні впливи на людей, забезпечити для них фізичний та естетичний комфорт. Місто має бути інтелігентним і чутливим до потреб своїх мешканців.

 

У цьому контексті архітектор згадує і про агресивний нваступ реклами, яка, за її словами, одразу впадає в очі в Україні: «Ви, ужгородці, маєте чудову архітектура, ще з часів, коли ми були однією країною. Донедавна й у нас були занедбані історичні будівлі, нові ж приватні власники починали масово й не завжди фахово перебудовувати їх, особливо коли банки почали видавати доступні кредити. Часто в нових власників просто не було культури мешкання у таких будівлях, розуміння їхньої цінності. Ми схвалюємо, коли на першому поверсі відкриваються комерційні об’єкти, а на горі — помешкання, але перед таким переплануванням місто має ухвалити всю проектну документацію. А те, що бачила у вас, було більше схоже на хаос, усе обліплене рекламою, зводяться самовільні добудови… Це не добре, коли реклама починає бути надто агресивною в міському просторі. Натомість, у Кошице, натомість окрема стаття генплану стосується й реклами, прописані детальні вимоги щодо її вигляду й розташування».

 

Ще, стосовно Ужгорода, пані Кірайова додала: «Видно, що місто поволі починає мінятися, але мені здається — варто звернути увагу на Уж. Річка у вас відділена від міста, її, як феномен, практично не залучено до організму міста, до його життя». Над цим же питанням працює і Кошице, плануючи майбутнє для своєї ріки. Для цього навіть провели форум молодих архітекторів, куди запросили креативних фахівців із 20 (!) країн світу. Очевидно, їхні пропозиції ляжуть в основу міської політики щодо інтеграції річки до життя міста.

 

Бути відповідальними сусідами

Окрім розвитку власного міста, головний архітектор Кошіце активно допомагає, зокрема, й сусідній Україні, зокрема співпрацюючи з Агентством сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА». Петронеллла Кірайова стала, зокрема, активним учасником міжнародного проекту «Розвиток через територіальне планування», підтриманого Вишеградським фондом. У рамках проекту відбулися тренінги в Україні, Молдові та Грузії, спрямовані на те, щоб розповісти, як відбувається просторове планування у Словаччині, Польщі, Угорщині та Чехії — країнах Вишеградської четвірки. Відбулися й дві навчальні поїздки до Словаччини та Чехії. Особливу увагу приділи доступності міст для всіх людей, Петронелла Кірайова, як член комітету з безбар’єрності, розповідала про досвід Кошице. До речі, саме ця ознака розвитку міст є однією з умов членства в ЄС.

 

Ганна Твердохліб,

 

координаторка Ужгородського прес-клубу, найвідомішого журналістського осередку на Закарпатті, який поєднує функції громадської організації, інформагенції та прес-центру

 

 

 

Оставить комментарий




ФИО *
Контактные телефоны
Текст сообщения *
Ваш e-mail *
captcha

Поля, отмеченные *, являются обязательными для заполнения