Як українцям продавати свій товар Європі без мита, або Чим вигідна Угода про асоціацію з ЄС місцевому виробнику


Ганна Твердохліб
04.04.2017



Українські виробники відшуковують своє місце на такому бажаному європейському ринку збуту, до якого, зокрема, отримали полегшений доступ завдяки довгоочікуваній Угоді про асоціацію з ЄС. Утім, межі Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) все ж існують у рамках географічного кордону та окреслені митною територію і митними процедурами.

 

 

Наразі пріоритетним завданням для України є впровадження таких високоякісних митних технологій, які б забезпечували замість бюрократії швидке й ефективне оформлення вантажів, уникаючи затримок і корупції, а також довгих черг із вантажівок. Більшість положень нового Митного кодексу відповідають вимогам законодавства ЄС (на часі ще декілька змін). Разом з тим досі, наприклад, в Ужгороді черга дальнобійників із вантажного терміналу нерідко тягнеться аж до самих меж міста, а втомлені водії розповідають, що в очікуванні можуть провести від кільканадцяти годин до навіть двох діб. Для доставки товарів у ЄС підприємства, як правило, укладають угоди з «плаваючими термінами» у рамках дня-двох.

 

Ми побували на вантажному терміналі КПП «Ужгород», щоб дізнатися причини черг і як довго доводиться чекати водіям, що везуть товари до Євросоюзу. Дальнобійник Василь Попянич, перший у черзі перед шлагбаумом, готовий взяти нас у свою кабіну, що на кілька днів у подорожах фактично стає його домом.

 

Але кільканадцять годин навіть для репортажу стояти не хочеться: проїзд на територію терміналу і навіть митне оформлення ще не означає, що оперативно потрапимо до Словаччини у вантажівці. За територією України – знову черга. Водії скаржаться, що словацька сторона оформляє значно довше, ніж українська. Євросоюзівці кожну машину перевіряють на рентгені. Наразі працює лише один апарат, іноді підвозять другий, тоді справа йде трохи швидше.  Тому виходимо з кабіни і йдемо пішки. Вантажний термінал просторий і досить сучасний: реконструйований та введений в дію у червні 2008 року. Усередині приміщення поділено на два блоки – для тих, хто експортує і тих, хто ввозить до України імпортний товар. Тут же і віконечка митних брокерів, які допомагають в оформленні митних декларацій.

 

За інформацією Закарпатської митниці ДФС,  середній час очікування вантажівок у пункті пропуску протягом 2017 року становить 39 хвилин під час виїзду за межі митної території України та 47 хвилин під час в’їзду. Максимальний час очікування під час виїзду за межі митної території України становив 24 години, під час в’їзду – 11 годин.

 

Митна декларація, до слова, містить 54 графи і ще 7 буквенних граф, тобто включає усю інформацію про зовнішньо-економічну операцію, а не тільки про сам товар. Крім того, на підставі відомостей з цієї декларації може спрацювати система ризиків АСАУР – тоді потрібні додаткові митні формальності, як то огляд, накладення митного забезпечення, зважування, лабораторні дослідження чи інше. На все це – 4 робочі години, після чого вантажівка може їхати безпосередньо на пункт пропуску.  

 

Важливими моментом для багатьох українських виробників та експортерів є отримання сертифікату перевезення товарів EUR.1, який з часу дії Угоди про асоціацію (з 1 січня 2016 року) митні органи видають безоплатно. «Це і є підставою для застосування до українських товарів торговельних преференцій у рамках вільної торгівлі з ЄС, - прокоментувала Лілія Стороженко, начальник відділу митно-тарифного регулювання Управління адміністрування митних платежів Закарпатської митниці ДФС.

 

Саме ці преференції є запорукою певних переваг для українського бізнесу щодо виходу достатньо сильно захищені ринки держав-членів ЄС. Натомість положення Угоди про асоціацію в частині запровадження вільної торгівлі між Україною та членами ЄС серед іншого передбачають поступове (впродовж певних перехідних періодів) скасування чи зниження ставок увізного мита сторонами на товари, що походять з іншої сторони.

 

До закарпатських митних пунктів, відповідно, звертаються найчастіше місцеві, закарпатські виробники. А також підприємства із сусідніх регіонів, Києва, Дніпра (саме дніпровська фірма, наприклад, відправляє за кордон продукцію лісохімкобінату з Перечина).

 

З початку цього року зафіксовано вже понад 300 звернень за сертифікатами. Строк видачі (або відмови) цього документу становить 3 робочі дні, а термін його дії – 4 місяці. Головною умовою для його отримання є підтвердження українського походження товару або його достатньої переробки саме в Україні. Отримавши сертифікат, товару легше рухатися і у треті країни, практично як європейському.

З досвіду роботи з експортерами, Лілія Стороженко свідчить, що наразі не помічає значного збільшення об’ємів експорту. Але принаймні на ринки вийшли нові суб’єкти, відчувши полегшені умови оформлення товарів у Європі та потрапивши у так званий у пільговий коридор.

 

Ганна Твердохліб, Ужгородський прес-клуб 
Матеріал підготовано в рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програма Європейського Союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні».

 

 

 




← Вернуться обратно



Оставить комментарий


 


ФИО *
Контактные телефоны
Текст сообщения *
Ваш e-mail *
captcha

Поля, отмеченные *, являются обязательными для заполнения